Що таке київський фунікулер, як знайти верхню та нижню станції, які місця краще зайняти в вагончику. Трохи легенд та фактів про київський фунікулер, фото та історії. А також, чому він користується популярністю.
Київський фунікулер одна з пам’яток Києва. Незважаючи на те, що це здебільшого громадський транспорт, але користується популярністю і серед туристів. Романтична поїздка не дорожче ніж собівартість звичайного квитка на трамвай/тролейбус, а жетон нагадує чорну шайбу. Під час підйому, котрий займає близько 3-х хвилин, краще зайняти найнижчі місця. На нижній площадці вагонетки лише один ряд сидінь, але краща панорама відкривається саме в цьому місці. Недостатній час, щоб спостерігати за пейзажом, радимо компенсувати кількома легендами (про які нижче).
Нижню станцію легше знайти, вона знаходиться біля станції метро «Поштова площа». Більш того, радимо проїхатися саме знизу до гори, підйом буде більш захоплюючим та чарівним. Спуститися можна по сходам Володимирської гірки, відвідавши кілька альтанок. Також після підйому можна постояти на верхній площадці біля станції та помилуватися нижнім містом. Верхня станція знаходиться біля Михайлівського Золотоверхого Собору. Як орієнтир будівля Міністерства Закордонних Справ, саме між нею та Собором знаходиться верхня станція. Стверджують, внутрішнє оздоблення станція не змінювала, та зберігає в собі історію та весь шлях, котрий подолав київський фунікулер.
Київський фунікулер сам себе тягне. Так, це не казка. Механізм підйому сконструйовано таким чином, вага вагончика котрий спускається (майже 10 тон порожній) підіймає інший вагон. Звісно, на верхній станції є електричний двигун, але він здебільшого полегшує рух канатів та компенсує навантаження.
Раніше київський фунікулер мав назву Михайлівський підйом, будували його три роки та закінчили в 1905-му році. Цей фунікулер став другим в Російській Імперії та Україні. Випередив його лише Одеський, котрий відкрили в 1902-му році. Існує думка, колії київського фунікулеру прокладені по Чортовому Беремищу, де у сімнадцятому столітті збиралися відьми. Можна також припустити, що саме тут тягли зваленого Перуна та кидали у воду Дніпра (стверджують, що літописний Боричів спуск йде вздовж маршруту колій).
Два вагони мають власну літеру. «Л» означає «лівий» тобто розминається ліворуч. «П» означає «правий» розминається праворуч. Вагончики не зустрічаються, коли вагончики зустрінуться то вони уходять з маршруту «у подружнє життя». Київський фунікулер пам’ятає, як одного разу вагони зустрілися. Це сталося у 1928 році, поли під час ремонту розтиснулись гальмівні колодки та верхній вагон впав на нижній. Вагони деформувалися та були замінені на інші. До того часу були вагони швейцарського виробництва, тепер вітчизняного.
Кожен рік в місяці липень-серпень київський фунікулер зачиняють на планові роботи, щоб не помилитися уточнюйте інформацію заздалегідь. Часи роботи кожен день з сьомої ранку до двадцять другої години.
Адреса нижньої станції: Поштова площа
Адреса верхньої станції: Михайлівська площа 1
Часи роботи: кожен день початок 7 ранку до 22 години
Вартість: за ціною квитка в громадському транспорті, застосовуються унікальні жетони
