Як з’явився Бессарабський ринок, історії та легенди, чому не хотіла брати подаровані півмільйона київська адміністрація, якого елементу барельєфа не вистачає, про архітектуру та архітекторах, елементах архітектури та як проїхати до Бессарабського ринку, читайте нижче
Бессарабський ринок народився на кордоні Києва та Європи. Точніше тоді ще пустир був не далеко біля кордону Києва та Польщі. Польща була вже Європою, а пустир спочатку став стихійним ринком, за так званими малими архітектурними формами, спорудженими в стилі народної творчості, без контролю над санітарними якостями продукції. Та ось на початку 20-го століття виникла необхідність в будівництві критого ринку, щоправда коштує подібний захід близько 500 000 карбованців, при річному бюджеті міста в 2 мільйони, якось багатенько для одного ринку. Щоправда в Європі криті павільйони по типу теперішнього Бессарабського ринку вже діяли близько 30 років, але це не аргумент, грошей немає.
Що означає немає?! Будь ласка. Мультимільйонер Лазар Ізралійович Бродський в восьмому параграфі свого заповіту відписує Києву півмільйона карбованців на будівництво критого Бессарабського ринку. В 1904 році це більш ніж щедру пожертву від цукрозаводчика та мецената. Але київська влада не хоче брати ці гроші та будувати ринок. Чому? Все просто. Лазар Бродський не просто дарить гроші без зобов’язань, а на певних умовах, це не подарунок зовсім виходить. А умови наступні: отримав гроші, Київ зобов’язаний кожний рік сплачувати 4,5% цієї суми благодійним установам опікуваним Бродським за життя (єврейської лікарні, бактеріологічного інституту та іншим). Дума поміркувала, Бессарабський ринок не вічний, мало що може трапитись (пожежа, потоп чи щось гірше) а обов’язки, м’яко кажучи «на віки». Та відмовились, що передбачалося заповітом, тоді гроші мають бути вкладеними, а відсотки піти на визначені цілі. Саме тут, духівник мецената Авраам Гольденберг пропонує вихід, трохи схитрувати. Скориставшись пропозицією юриста Гольденберга Київ випускає облігації цільової позики, на будівництво Бессарабського ринку під 4,5% річних плюс 0,5% в фонд погашення, а спадкоємці викупають їх на всі заповіданні 500 000 карбованців. Що вигідно для міста, так як місто не втрачає 15-20% від суми на емісію. Відсотки йдуть закладам, котрі вказані в заповіті. І вашим і нашим, гроші у міста, обов’язки обмежені строком займу, відсотки у благодійних закладів, заповіт виконується. Але тут, не се так просто, а будувати хто буде? Проводиться конкурс (хтось стверджує, що його не було) та виграє конкурс польський архітектор Генрих Гай. Досвід архітектора подібного будівництва має перевагу, але занадто дорогий проект, Генриху Гаю дають рік на здешевлення проекту (це називається доробка). Один зі способів, залучення бідних та невідомих скульпторів: Тетяну Руденко та Олексія Теремця, не багатих учнів Федора Балавенського з Київського художнього училища. Підрядником стає Лайзер Гугель, а за роботою наглядає інженер Михайло Бобрусов. В 1912 році Бессарабський ринок відкрився.
Відносно архітектури, фасад будівлі виходить в бік бульвару Тараса Шевченко, в бік колишнього контрольно-пропускного пункту (кордону з Польщею) де власне перевіряли документи. З цього боку був центральний вхід й основні елементи прикрас фасаду. Ліва сторона від офіційного входу в фронтоні невеличкої башти фриз «Дівчина з глечиком» у виконанні Тетяни Руденко, в правій башті «Мужик з волами» у виконанні Олексія Теремця (йому також приписують летючих гусок на площинках бокових воріт). По боках над лінією фасаду підносяться дві вежі, вони мають практичне призначення (одна водонапірна вежа, а в другій розміщувався компресор для потреб Бессарабського ринку). На центральному щипці головного фронтону, над аркою вікна фриз (в якому по центру пустий прямокутник) на порожньому місці до 30-х років було зображення архангела Михаїла (захисника Києва). На бокових стінах ліхтарі повітропроводів прикрашають фризи з рибами. Прикраси фасаду над арками бокових та заднього входу статуї голови биків. Тильний (задній бік) Бессарабського ринку напівкруглий. В підвалі, до недавнього часу існувала перша в Україні холодильна установка. Ринок діючий, та його можна оглянути і з середини.
Адреса Бессарабська площа 2
Як проїхати до Бессарабського ринку зі станції метро Університет автобуси №24 та 114 до зупинки «Центральний універмаг» та пройти 100 метрів назад.
Метро Хрещатик (назва зупинки така сама) автобуси №24 та 114 до зупинки «Центральний універмаг» та пройти 100 метрів
